В огляді представлено дані про вплив мікроорганізмів кишечнику на формування імунної системи як кишечнику, так і всього організму в цілому. Висвітлено також імуномодулювальні властивості та здатність лактобактерій, які входять до складу нормальної мікрофлори кишечнику та пробіотичних препаратів, підтримувати цілісність слизової оболонки кишечнику.

У розвитку гастродуоденіту у хворих на ревматоїдний артрит беруть участь імунні порушення, пов'язані із субпопуляціями імуноцитів, дисбалансом імуноглобулінів, продукцією ревматоїдного фактора та циркулюючих імунних комплексів у крові, змінами рівнів прозапальних цитокінів, котрі визначають структурні ушкодження слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки.

Зазначено, що кишечник уражується у 37,5 % хворих на ревматоїдний артрит (РА). У розвитку цієї патології важливу роль відіграють імунні зміни, які призводять до васкуліту слизової оболонки кишечнику. Такі зміни супроводжуються збільшенням вмісту ЦІК, СРБ, імуноглобулінів (особливо IgG і IgM), T-хелперів, незначним зменшенням рівня T-супресорів, зростанням у крові вмісту B-лімфоцитів. Ці порушення впливають на перебіг як РА, так і супутнього імунного ураження кишечнику, який є джерелом патологічних антигенних структур.

У 20,9 % обстежених хворих на ревматоїдний артрит виявлено ознаки гастродуоденіту. Особливістю формування гастродуоденіту було часте залучення та характер ураження мікроциркуляторного русла, наявність тілець Руссела, а також вираженість лімфоплазматичної інфільтрації строми, що дозволяє припустити системний характер ураження шлунково-кишкового тракту.

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності діагностики та лікування хворих осіб з ревматоїдним артритом, поєднаного з ураженням шлунково-кишкового тракту. Встановлено взаємозв'язок ревматоїдного артриту та ураження різних відділів шлунково-кишкового тракту, дисбіозу товстої кишки, визначено морфологічні ознаки ревматоїдної гастро-, дуодено- та колонопатії. Виявлено зв'язок патології травної системи за наявності ревматоїдного артриту з порушеннями функціонування систем імунітету та неспецифічного захисту організму. Доведено домінуюче значення змін мікроциркуляції крові в розвитку уражень шлунка та кишечнику. Встановлено частоту виникнення дисбіозу товстої кишки у хворих на ревматоїдний артрит, визначено особливості його впливу на клініко-лабораторний перебіг патологічного процесу. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання пробіотичних препаратів для лікування даної категорії пацієнтів. Розроблено оптимальні підходи щодо призначення препарату "Лактовіт-форте" та доведено його ефективність.

Раскрыты особенности клинического течения заболеваний внутренних органов у женщин в период беременности. Уделено внимание проблемам диагностики, фармакотерапии и тактики ведения беременных с такими заболеваниями внутренних органов, как артериальная гипертония, сахарных диабет, врожденные и приобретенные пороки сердца, инфекции мочевой системы, анемии, заболевания печени и верхнего отдела пищевого канала.

Вивчено вплив комплексної терапії з включенням пробіотичного препарату у 23-х хворих на ревматоїдний артрит у поєднанні з дисбіозом кишечнику. Призначення лактовіту-форте сприяє покращанню динаміки суглобового синдрому, підвищенню неспецифічних факторів захисту, зростанню рівнів CD3, CD4, CD8, зниженню кількості CD19 відносно групи порівняння.